«Звільнення Фредді»: як діти вчаться розуміти емоції, долати страхи та будувати здорові стосунки
Завершився період реалізації в Україні пілотної міжнародної програми «Звільнення Фредді, ткача мрій» (Freeing Freddie the Dream Weaver). Це соціально-емоційна освітня програма, спрямована на розвиток емоційного інтелекту та психоемоційного благополуччя дітей.
В основі проєкту — історія Фредді, який вирушає у подорож чарівним тропічним лісом, зустрічає нових друзів і поступово вчиться розуміти власні емоції, працювати зі страхами, розвивати емпатію та здійснювати свої мрії. Програма поєднує сюжет, цифрові активності, практичні вправи, групове обговорення та рефлексію.
Від історії — до практичних навичок
Програма побудована як 12 послідовних пригод, кожна з яких має власну навчальну мету та складається з окремих вправ. Діти можуть працювати самостійно онлайн або проходити матеріал разом із фасилітатором у групі.
Учасники програми вчаться:
розпізнавати та називати власні емоції;
розуміти, як думки, почуття та поведінка пов'язані між собою;
безпечно виражати неприємні емоції;
розрізняти страх, тривогу та занепокоєння;
використовувати дихальні, візуалізаційні та інші практики саморегуляції;
проявляти емпатію та краще розуміти почуття інших;
розвивати вдячність, співчуття, прийняття та повагу до інших;
визначати власні мрії та шукати шляхи їх реалізації.
Чотири етапи великої подорожі
Зміст програми розгортається навколо чотирьох тематичних розділів:
«Чарівний тропічний ліс» — знайомство з емоціями, думками, емпатією та саморегуляцією.
«Липке павутиння» — розуміння страхів, тривоги та інструментів для роботи з ними.
«Гори Ткача Мрій» — вдячність, любов, співчуття, прощення, інклюзивність і зв'язок з іншими.
«Земля і Старти» — мрії, візуалізація, наміри та перетворення мрій на конкретні дії.
Важлива частина програми — безпечне освітнє середовище
Особливу увагу автори приділяють тому, в яких умовах відбувається соціально-емоційне навчання.
Перед початком пригод педагогам пропонується сформувати в класі атмосферу довіри, поваги та безпеки.
Діти разом визначають, що для них означає безпечний простір, вчаться говорити про свої почуття без страху осуду та знайомляться з інструментами, до яких можуть звернутися, коли потребують допомоги.
Програма також передбачає взаємодію з родинами: після кожної пригоди батькам можуть надсилатися матеріали з коротким оглядом теми, запитаннями для розмови та практиками, які можна продовжувати використовувати вдома.
Пілотування в Україні
У 2025 році програму було протестовано в українському освітньому середовищі. Майданчиком пілотування став Одеський ліцей №65, де протягом вересня–грудня програму проходили 80 учнів.
Пілотування передбачало не лише проходження цифрових матеріалів, а й безпосередню роботу педагогів із дітьми: тестування емоційного стану учнів, знайомство з історією Фредді, обговорення, роботу з онлайн-платформою та подальше проходження пригод.
Важливо, що сама методика передбачає гнучкість: педагог може адаптувати окремі активності до віку, потреб і особливостей своєї групи, зберігаючи основні цілі програми.
Чому цей досвід важливий для України
Для українських дітей питання емоційного благополуччя є невід'ємною частиною освітнього процесу. Війна, вимушене переміщення, зміна шкіл, дистанційне навчання та тривалий стрес створюють додаткові виклики для дітей, батьків і педагогів.
Саме тому сучасна освіта має давати дитині не лише академічні знання, а й практичні інструменти для розуміння себе, взаємодії з іншими та подолання складних емоційних станів.
«Звільнення Фредді» пропонує зробити це через зрозумілий дітям формат — історію, гру, дослідження, творчість і практику.
Водночас автори програми наголошують: соціально-емоційне навчання не замінює професійну психологічну чи психіатричну допомогу. Діти, які переживають значний стрес або мають потребу в спеціалізованій підтримці, повинні отримувати її від відповідних фахівців.
Від пілоту — до розвитку програми
Пілотування «Звільнення Фредді» в Україні стало можливістю перевірити, як міжнародний інструмент соціально-емоційного навчання працює в українському освітньому середовищі, та напрацювати досвід його використання педагогами.
Для AIDE це також один із напрямів роботи над створенням сучасного освітнього середовища, у якому розвиток дитини включає не лише знання та навички, а й емоційне благополуччя, здатність взаємодіяти, адаптуватися та будувати власну життєву траєкторію. Наступний етап - впровадження програми для більшої кількості учнів.




Коментарі